жовтень18

УкрНДІЛГА створено восени 1929 року, а фактично він розпочав діяльність навесні 1930 року. Вже понад 90 років науковці інституту й дослідної мережі досліджують різноманітні питання, пов’язані з селекцією та насінництвом, вирощуванням, обліком і захистом лісу, підвищенням його продуктивності та стійкості, оцінюванням стану та обліком лісів. Перелік завдань постійно поповнюється, як поповнюється новими видами перелік шкідливих організмів, а новими чинниками – вплив на стан лісів.Завжди до ювілейних дат згадують попередників. Ми їх глибоко шануємо та їхні праці вивчаємо. Але складається враження, що все вже вивчено. Адже ні! Сучасні методи планування дослідів, порівняння результатів із матеріалами з інших регіонів світу з використанням новітніх публікацій і методів статистичного аналізу дають змогу виявити нові закономірності. Я розповім лише про кілька напрямів, за якими нині здійснюють дослідження науковці УкрНДІЛГА.

Ліс починається від насіння: «від осинки не народяться апельсинки» або «що посієш, те й пожнеш». У голодні 90-ті роки, коли ми не одержували зарплату й годували дітей із городу, добрі люди навчили – вибирати на «насіння» найбільші картоплини, а на їжу – решту. Якщо вибирати на «насіння» найменші картоплини, то через 2–3 роки вся картопля буде дрібна. Це свідчить на користь селекції взагалі й лісової селекції зокрема як важливого напряму лісової науки. Вона полягає у відборі рослин і популяцій із найкращими властивостями (для лісу – з найбільшими продуктивністю та стійкістю, для деяких насаджень – ще й із урахуванням декоративності) або в покращенні певних властивостей та розмноженні таких рослин.

 

 

Науковцями лабораторії селекції закладені численні об’єкти, на яких (відповідно до регіонів) обґрунтовано доцільність збирання шишок і насіння. Водночас виробничники не бачать переваг у селекційному садивному матеріалі та продовжують збирати насіння, «де достануть», тобто з молодих дерев або з дерев, зрубаних під час різних видів рубок.

 

 

Понад 30 % лісового фонду України, а в деяких лісгоспах і до 80 % становлять соснові насадження. Сосна є «зручною» як з погляду швидкого залісення зрубів і згарищ, так і вирощування аж до отримання «врожаю». Водночас, за певними властивостями вона поступається іншим породам, а головне, лише різноманітні насадження зможуть витримати очікувані зміни клімату і зростання антропогенного навантаження. Науковцями вдосконалено методику комплексного оцінювання видів і екотипів модрини, ялини та псевдотсуги Мензіса й виявлено найбільш перспективні з них для впровадження в лісове господарство Лісостепу України.

 

 

Одним із важливих напрямів лісової селекції є вивчення географічних культур. Їх створюють насінням, одержаним із різних регіонів земної кулі, а висаджують, наприклад, у Харківській чи Сумській областях. Періодично оцінюють показники росту і стану цих культур, їхнє плодоношення. Це дає змогу зробити висновки про доцільність використання насіння з інших регіонів і про реакцію створених насаджень на зміну клімату.

 

 

Для селекційно-генетичних і цитологічних досліджень мірної вилки недостатньо. Але навіть із наявним обладнанням нашими науковцями доведено, що дерева сосни з певними генетичними мутаціями та перебудовами хромосом у геномах мають переваги за ростом завдяки високій конкурентоспроможності в оптимальних умовах існування або ж стійкості в несприятливих умовах. Такі дерева рекомендовано зберігати на архівно-маточних плантаціях, а їхні потомства – залучати до селекційних програм.

 

 

Застосування мікроскопічних досліджень дає змогу оцінювати життєздатність початкового селекційного матеріалу та придатність його для подальшої селекційної роботи, підбирати пари для схрещування, оцінювати характеристику майбутнього та отриманого потомств, діагностувати господарчо-цінні показники у насадженнях молодших віків, визначати доцільність подальшої роботи з формами, що отримані за допомогою гібридизації, апоміксису, мутагенезу та поліплоїдії.


Ще неповною мірою вивчені можливості ранньої діагностики стійкості рослин щодо збудників хвороб, шкідливих комах, несприятливих зовнішніх умов, адаптованість інтродуцентів у нових лісорослинних умовах і особливості реакції рослин на зміну екологічних чинників довкілля.

 

 

У середині 80-х рр. стали надходити з різних регіонів тривожні повідомлення про загибель насаджень від техногенного забруднення. Науковці дослідили реакцію лісу в регіонах, де насадження піддавалися впливу таких викидів, і надали рекомендації щодо зменшення негативних наслідків. Також Україна приєдналася до системи моніторингу лісів (ІСР Forest) у межах виконання конвенції з широкомасштабного транскордонного забруднення повітря, яку підписала 51 країна. Науковці УкрНДІЛГА розробили методику, гармонізовану з вимогами цієї програми та з урахуванням наявності виконавців, обладнання і транспортних засобів, розрахували мережу з понад 1,5 тис. ділянок у лісах Держлісагентства. Одночасно з 1995 р. започатковано інтенсивний моніторинг лісів на північному сході України за американською програмою FHM (Forest Health Monitoring). Знову розрахували мережу пунктів обліку, уточнили та затвердили методику, але фактично впродовж 15 років роботу виконували чотири працівники з УкрНДІЛГА та кілька працівників на різних підприємствах його дослідної мережі.

 

 

Останнім часом в Україні триває підготовка до запровадження національної інвентаризації лісів (НІЛ), яку в Європі розпочали ще 20 років тому. Роботи проводитимуться на основі вибірково-статистичних методів на мережі постійних ділянок згідно з Інструкцією, розробленою науковцями лабораторії моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА спільно з фахівцями ВО «Укрдержліспроект». Автори прочитали цикл онлайн-лекцій для польових бригад. Коли інвентаризація проводитиметься у другому циклі, вона зможе замінити моніторинг у тому форматі, який досі існував.

 

 

Під час обговорення нормативних документів стосовно НІЛ, було визначено різницю оцінювання стану дерев лісопатологами та виконавцями інвентаризації. Відповідь: у парку чи надворі стан оцінюють, щоб знати, чи варто лікувати дерево, чи більш небезпечним для людей є його зрубати. В осередку хвороби, шкідника або у насадженні, пройденому пожежею, дуже важливо швидко прийняти рішення про одержання деревини, поки вона не стала дров’яною, та запобігти вильоту короїдів і розвитку гнилі. Під час інвентаризації лісів санітарний стан і решту показників оцінюють із метою виявлення особливостей і прогнозування просторово-часової динаміки стану насаджень. Як і будь-яка інша, методика має недоліки, які визначаються під час перших тренувань. Так, згідно з програмою НІЛ, показники дефоліації та дехромації слід визначати з 1 липня до 31 серпня. Це обумовлено тим, що в ці терміни листя після весняного об’їдання комахами вже значною мірою відновлюється та ще не набуває осіннього забарвлення. Водночас, площа лісів України така велика, що для проведення обліку в зазначені терміни на всіх запроєктованих пунктах не вистачить фахівців. Ще один нюанс виявився під час навчання – якщо личинки пошкодили крони у травні, у випадку здійснення інвентаризації навіть у червні важко визначити причину пошкодження листя. Тому рекомендовано вказувати лише типи пошкоджень, зокрема, погризи комах, і лише окремих галлоутворювачів чи мінерів визначити за виглядом пошкоджень.

 

 

Обговорення оцінювання шкоди від хребетних тварин також нагадало про нагальну необхідність оцінювання оптимальної їхньої щільності в насадженнях залежно від регіону й лісорослинних умов. Занесені до Червоної книги види в деяких місцях можуть заподіювати значну шкоду, а види, внесені до списків мисливських тварин, у певних місцях стали рідкісними. На мою думку, для вирішення цих питань має бути утворена група, що включає зоологів і мисливствознавців, забезпечена транспортом і на модельних ділянках розрахує оптимальну щільність популяцій окремих тварин для конкретних умов із урахуванням сучасного антропогенного навантаження, стану лісів, джерел корму, місць зимівлі тощо.

 

 

Методику нагляду за загальновідомими шкідливими комахами в лісі поглиблено шляхом урахування просторового розміщення ділянок відносно сусідніх виділів із застосуванням ГІС-технологій і впроваджено під час проєктування оптимальних обсягів обстеження насаджень, проведення заходів захисту лісу від шкідників і ліквідації лісових пожеж.

 

 

У зв’язку зі зміною клімату та антропогенним навантаженням, змінюється структура ентомокомплексів, терміни й темпи розвитку окремих видів, місця перебування, райони поширення, а згодом – шкідливість. Зазначені зміни доводиться відстежувати за аналогами з інших регіонів, аналізом метеоданих та даних стосовно структури лісового фонду. На теренах України виявлено 20 видів адвентивних інвазійних комах, небезпечних для дерев і можна припустити, що є й ще не виявлені види, які лише проникли й почали адаптуватися до місцевих умов. Найбільшу загрозу на сьогодні можна очікувати з боку ясенової смарагдової златки, яка проникла у Луганську область, і дубового клопа-мереживниці, який проник у Херсонську. На жаль, ми не маємо можливості обстежити насадження сусідніх областей за браком коштів.

 

 

Зброєю проти стовбурових шкідників є вчасно застосована сокира (крім особливо цінних екземплярів, які можливо врятувати ін’єкціями у стовбур та іншими засобами). Зі хвоєгризами доцільно боротися, лише коли загроза об’їдання перевищує 30 %. Водночас, насінні плантації, теплиці та розсадники треба захищати обов’язково і негайно, причому асортимент препаратів постійно поновлювати. Незважаючи на проведені науковцями випробування, за останні 30 років список інсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів, дозволених для застосування у лісі, дуже мало поповнився, що завдає значні збитки галузі.

 

 

Досвід свідчить, що найстрашніший шкідник лісу – це людина. Вона забруднює повітря та ґрунт промисловими та побутовими відходами, стоками з полів, підпалює стерню. У лабораторії екології у різні роки вивчали реакцію насаджень на ці пошкодження. Останнім часом розроблено місцеву шкалу оцінювання пожежної небезпеки за умовами погоди. Запропоновано під час оцінювання наслідків низових пожеж у середньовікових соснових насадженнях ураховувати не тільки висоту нагару, але й сезон пожежі, висоту поширення грубої кори на стовбурах, ступінь опіку тонкої кори. Уточнено критерії відбору дерев із найвищим ризиком усихання, показники вогнестійкості дерев сосни звичайної різних вікових груп і критерії відбору пошкоджених низовими пожежами дерев до вибіркових санітарних рубок.

На тлі змін клімату на значній частині території України зростає значення полезахисних лісових смуг у підтриманні сприятливого мікроклімату та одержання врожаїв сільськогосподарських культур. У межах проєкту під егідою ФАО в Україні науковцями у 2020 році розроблено технічну документацію щодо створення й реконструкції полезахисних лісових смуг, оцінювання їхньої функціональної здатності, утримання та збереження. Згідно з цими рекомендаціями вперше за 20 років в Україні створено нові лісові смуги.

 

 

Одним із важливих досягнень останніх років є створення геопорталу «Ліси України». На сайті Геопорталу передбачено авторизований багаторівневий доступ до інформації. Сервіси Геопорталу охоплюють такі напрями: планування та ведення історії лісогосподарських заходів; охорона та захист лісу; оперування лісовпорядною інформацією; відкриті дані; автоматичне формування та друк звітних форм за напрямами. Геопортал «Ліси України» впроваджено у дев’яти областях та у навчальний процес декількох вишів. Завдяки співпраці з активними користувачами кількість функцій постійно зростає.

У червні 2021 року у режимі онлайн відбулася ювілейна конференція, за матеріалами якої буде наше наступне повідомлення.

 

 

В. Л. Мєшкова,

 завідувачка лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА 

 професор, д-р с.-г. наук

Статтю опубліковано в “Лісовому і мисливському журналі”, 2021, № 4, стор. 22–24